Історія школи

/Files/images/DSCN0120.JPG

Званівка.Рідне і близьке. Єдине в цілому світі місце, де торкнеться ніжно найтонших струн мого серця чарівний світ природи рідного краю. Луноголосі дзвони Архангело-Михайлівської церкви зазивали під лоно Божого храму на подяку за всі даровані ласки, і з часом село стало носити назву не лише за зовнішню красу, а й за внутрішній зміст кожної миті свого існування на планеті Земля, глибиною слова «звати» - Званівка.

Званівка була волосним селом. І донині пам’ятає земля кожен дотик дитячої босої ноги, що збивала прохолодну вранішню росу з осінньої пожовклої трави. Діти йдуть до школи з палким бажанням, прагненням до знань, до нового, небаченого, щодня біжать церковно-приходської школи. За історичними даними відомо, що навчався у цій школі і М.Ю. Шаповал 1887 року, куди малим був відданий батьком. Навчання відбувалося у дві зміни, коли набиралось повні 4 класи.

Ймовірно, що й батько В.М. Сосюри вчителював у нашій школі близько 1905-1907рр. Як проходило навчання також дізнаємось зі спогадів нашого земляка поета В. Сосюри: «…батько був учителем. Він брав з кожного учня щомісяця полтинник і хлібину. За зиму його учні вже вміли читати, писати і знали чотири дії арифметики…До кожного учня у нього був індивідуальний підхід. В учнів були зошити, олівець, ручка, чорнильниця, грифель і грифельна дошка.».

Згідно « Довідкової книги Катеринославської єпархії» на 1913 рік в селі Званівка Званівської волості знаходилось три школи( церковно-приходська й дві земських).

/Files/images/SWScan00102веб.jpgшкола в 1937

У 1920-1940рр. в школі було 4 класи, за словами старожилів класи буливеликі - до 20 учнів в кожному. Навчання продовжували у семирічній школі в сусідньому селі кірове

/Files/images/SWScan00104 веб.jpgшкола 1946 рікПіслявоєнна школа стала зразком для багатьох майбутніх поколінь. Штапельні платтячка шкільної форми, чорний, білий фартушок. Звичайно ж, за можливостями був одягнений учнівський колектив. Але прагнення вчитись перемагало будь-яку скруту. Зі спогадів учнівства «старші брати робили чорнила з соку бузини, писали перами, а щоб Новий рік став радісним і святковим, ялинку прикрашали іграшками з обкладинок старих учнівських зошитів».


Школами тоді були звичайні сільські хатинки, що збережені й донині. 1-2 клас - зараз будинок по вулиці Миру, середні класи – хатинка по вулиці Гагаріна, а старші - у спеціально збудованому приміщенні по вулиці Шкільній. Подеколи навчання відбувалося у дві зміни, бо було лишень дві класні кімнати.

Директором Званівської початкової школи Ямського району Сталінської області з вересня 1946 року по 1950 рік був Пивоваров Панас Іванович. На зміну йому прийшов Кононець Василь Ілліч. 1950 рік ознаменувався фактом відкриття семирічної школи на території села Званівка

/Files/images/SWScan00105ттт.jpgшкола 1956 рікВ той же час почалося будівництво нової одноповерхової школи, яку було відкрито 1956 року. Це вже було приміщення з великими світлими кімнатами. У будівництві активну участь приймали і директор школи Малка Василь Опанасович, і весь педагогічний колектив, і всі зацікавлені мешканці села. Багато поколінь знають і пам’ятають коридори рідної школи, просторі класні кімнати , а що вже й мовити про згадку вчительської мудрості , виваженості , розважливості.

Змінювалися часи, приходили нові люди, освітяни, що створювали нову структуру школи, рушійну силу просвіти на селі.

/Files/images/Рисунок1.jpgколектив школи в 1960-хВзірцем відданості , працелюбства , любові до своєї справи є образи вчителів Кравченка Миколи Івановича (вчитель-методист) Саєнко Марії Трохимівни, Сорокіної Марії Данилівни. Значний внесок у освітянську працю був зроблений родиною педагогів Пивоварових Панаса Івановича та Анастасії Дмитрівни, вчителів початкових класів.

Директорами школи за 1956-1982 роки були - Кононець Василь Ілліч, Чернушенко Олексій Самойлович, Жученко Віра Ксенофонтівна, Дегтяренко Леонід Петрович.

/Files/images/SWScan00104веб.jpgшкола в 1982Радісно і величаво зросла нова двохповерхова школа посеред села, першокласники 1982 року несли свої букетики на її відкриття. Відтоді лежать шляхи учнівства протягом двадцяти п’яти років до порогу рідної школи. За цей час на чолі педколективу були - Дегтяренко Леонід Петрович, Нагорна Любов Іванівна (вчитель-методист), нині директором школи є Максименко Ольга Іванівна (вчитель вищої категорії). Відмінниками праці стали за роки існування нової школи Шишко Антоніна Миколаївна і Махник Василина Миколаївна.

Кiлькiсть переглядiв: 535